Отримання високочистого терморозширеного графіту електрохімічним методом
Анотація
Вуглецеві матеріали з графітоподібною структурою мають найбільшу термічну стійкість за неокисного середовища, достатню конструкційну міцність, легко обробляються.
Саме тому вони мають широке застосування в різних галузях техніки. Існують два методи одержання таких матеріалів: піроліз (карбонізація) вуглеводнів та переробка природного графіту - так звана «технологія терморозширеного графіту» (ТРГ), яка полягає в послідовних реакціях інтеркалювання, гідролізу та термообробки природного графіту. При цьому відбувається модифікація поверхні частинок ТРГ, що надає їм здатності до пресування та прокатування на вальцях з утворенням щільних матеріалів.
Для виробництва ТРГ, із якого одержують ущільнюючі матеріали для обладнання підприємств загальнопромислового призначення (паливно-енергетичного комплексу, нафтохімічної промисловості, комунальних господарств тощо), використовують природний графіт із вмістом вуглецю 99.0–99.5 мас. %. В той час як для обладнання атомних електростанцій потрібні матеріали з ТРГ так званої «атомної чистоти», в яких вміст вуглецю має бути не нижче 99.85 мас. %.
Тому метою роботи є розробка методики отримання терморозширеного графіту високої чистоти шляхом електрохімічного окиснення та доочистки флотаційно збагаченого графіту. Процес одержання складає два етапи: електрохімічне інтеркалювання графіту концентрованою сульфатною кислотою з подальшим гідролізом, і хімічна доочистка з використанням очищаючих реагентів - біфториду амонію та Трилону Б. Така доочистка електрохімічно окисненого графіту дозволяє одержати ТРГ високої чистоти з вмістом вуглецю 99.94–99.96 мас. %.
Для встановлення закономірностей взаємодії Трилону Б з іонами металів, що входять до складу домішок графіту, було проведено квантовохімічне моделювання цих процесів.
Енергетичний ефект взаємодії катіона заліза (ІІІ) за абсолютною величиною більший (–969.1 кДж/моль), ніж у випадку з катіоном алюмінію (–748.3 кДж/моль) як у водному середовищі, так і у адсорбованому стані на поверхні графенової площини (–816.9 для Fe3+ і –621.2 кДж/моль для Al3+).
Незалежно від природи катіона, його вилучення Трилоном-Б є більш енергетично вигідним з водного розчину, ніж з адсорбованого на поверхні графеноподібної площини стану.
Ключові слова
Посилання
Kang F., Zheng Y.-P., Wang H.-N., Nishi Y., Inagaki M. Effect of preparation conditions on the characteristics of exfoliated graphite. Carbon. 2002. 40(9): 1575.
Asghar H.M.A., Hussain S.N., Sattar H., Brown N.W., Roberts E.P.L. Potential Graphite Materials for the Synthesis of GICs. Chem. Eng. Commun. 2015. 202(4): 508.
Abdillah O.B., Floweri O., Mayangsari T.R., Santosa S.P., Ogi T., Iskandar F. Effect of H2SO4/H2O2 pre-treatment on electrochemical properties of exfoliated graphite prepared by an electro-exfoliation method. RSC Adv. 2021. 11(18): 10881.
Inagaki M., Iwashita N., Kouno E. Potential change with intercalation of sulfuric acid into graphite by chemical oxidation. Carbon. 1990. 28(1): 49.
Goudarzi R., Hashemi Motlagh G. The effect of graphite intercalated compound particle size and exfoliation temperature on porosity and macromolecular diffusion in expanded graphite. Heliyon. 2019. 5(10): e02595.
Liu T., Zhang R., Zhang X., Liu K., Liu Y., Yan P. One-step room-temperature preparation of expanded graphite. Carbon. 2017. 119: 544.
Hristea G., Budrugeac P. Characterization of exfoliated graphite for heavy oil sorption. J. Therm. Anal. Calorim. 2008. 91: 817.
Wang L., Fu X., Chang E., Wu H., Zhang K., Lei X., Yang Y. Preparation and Its Adsorptive Property of Modified Expanded Graphite Nanomaterials. J. Chem. 2014. 2014(3): 1.
Çalın Ö., Kurt A., Çelik Y. Influence of expansionconditions and precursor flake size on porous structure of expanded graphite. Fullerenes, Nanotubes and Carbon Nanostructures. 2020. 28(8): 611.
Sementsov Yu.I., Revo S.L., Ivanenko K.O., Hamamda S. Expanded Graphite and Its Composites. (Kyiv: PH “Akademperiodyka”, 2019).
Evans R.J., Rustad J.R., Casey W.H. Calculating Geochemical Reaction Pathways - Exploration of the Inner-Sphere Water Exchange Mechanism in Al(H2O)63+(aq) + nH2O with ab Initio Calculations and Molecular Dynamics. J. Phys. Chem. A. 2008. 112(17): 4125.
Esmaeilbeig M.A., Khorram M., Ayatollahi S., Zolghadr A.R. On the hydrolysis of ironions: DFT-based molecular dynamic perspective. J. Mol. Liq. 2022. 367(Part A): 120323.
Zheng X., Wu X., Zhang L., Kang J., Zhou M., Zhong Y., Zhang J., Wang L. High spin Fe3+-related bonding strength and electron transfer for sensitive and stable SERS detection. Chem. Sci. 2022. 13(42): 12560.
Qinqin Yuan, Xiang-Tao Kong, Gao-Lei Hou, Ling Jiang, Xue-Bin Wang. Photoelectron spectroscopic and computational studies of [EDTA·M(III)]− complexes (M = H3, Al, Sc, V–Co). Phys. Chem. 2018. 20(29): 19458.
Cendic M., Deeth R.J., Meetsma A., Garribba E., Sanna D., Matovic Z.D. Chelating properties of EDTA-type ligands containing six-membered backbone ring toward copper ion: Structure, EPR and TD-DFT evaluation. Polyhedron. 2017. 124: 215.
Foreman M.M., Weber J.M. Ion Binding Site Structure and the role of water in alkaline earth EDTA complexes. J. Phys. Chem. Lett. 2022. 13(36): 8558.
Barca G., Bertoni C., Carrington L. Recent developments in the general atomic and molecular electronic structure system. J. Chem. Phys. 2020. 152: 154102.
Lee C., Yang W., Parr R.G. Development of the Colle-Salvetti correlation-energy formula into a functional of the electron density. Phys. Rev. B. 1988. 37(2): 785.
Becke A.D. Density functional thermochemistry. III. The role of exact exchange. J. Chem. Phys. 1993. 98(7): 5648.
Grimme S., Ehrlich S., Goerigk L. Effect of the damping function in dispersion corrected density functional theory. J. Comput. Chem. 2011. 32(7): 1456.
Grimme S. Density functional theory with London dispersion corrections. WIREs Comput. Mol. Sci. 2011. 1(2): 211.
Cossi M., Barone V., Cammi R., Tomasi J. Ab initio study of solvated molecules: a new implementation of the polarizable continuum model. Chem. Phys. Lett. 1996. 255(4–6): 327.
Tomasi J., Mennucci B., Cammi R. Quantum Mechanical Continuum Solvation Models. Chem. Rev. 2005. 105(8): 2999.
Chernysh I.G., Karpov I.I., Prikhod’ko G.P., Shai V.M. Physicochemical properties of graphite and its compounds. (Kyiv: Naukova Dumka, 1990). [in Russian].
Eckert S., Mascarenhas E.J., Mitzner R., Jay R.M., Pietzsch A., Fondell M., VazdaCruz V., Föhlisch A. From the Free Ligand to the Transition Metal Complex: FeEDTA− Formation Seen at Liga nd K-Edges. Inorg. Chem. 2022. 61(27): 10321.
Roger Hart J. Ethylenediaminetetraacetic acid and related chelating agents. Ullmann’s Encyclopedia of Industrial Chemistry. 2003. 13: 573.
Copyright (©) 2024 Yu. V. Hrebelna, M. I. Terets, E. M. Demianenko, A. G. Grebenyuk, N. V. Siharova, S. V. Zhuravskyi, O. M. Ignatenko, O. A. Cherniuk, Yu. I. Sementsov, M. T. Kartel
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.