Хімія, фізика та технологія поверхні, 2014, 5 (3), 335-348.

Дослідження різних типів модифікації і каталітичних властивостей базальтового туфу та вивчення його можливостей щодо очищення стічних вод



V. V. Tsymbalyuk

Анотація


Досліджено мінералогічний та хімічний склад базальтового туфу (БТ) з родовища Полицьке-2, розглянуті оптимальні способи модифікування БТ. Досліджено вплив температури на структуру, фазовий склад, пористість, величину питомої поверхні. Оптимальною температурою є 250–400 °С. Визначено, що оптимальними хімічними модифікаторами є розчини неорганічних кислот: HNO3, H3PO4, H2SO4. Кислотна обробка БТ специфічна, її ефективність залежить від типу кислоти, в процесі обробки відбувається вимивання оксидних фаз з поверхні БТ, внаслідок чого зростає дефектність поверхні, співвідношення SiO2/Al2Oта сумарний вміст кислотних центрів. Каталітична активність термічно модифікованих зразків БТ у модельній реакції розкладу гідрогенпероксиду в 1.6–3 рази, а хімічно модифікованих зразків у 1.2–4.5 рази перевищує активність природної форми БТ. З’ясовано, що БТ можна використовувати як інгібітор корозії металів. У 5 % розчині NaCl з добавкою БТ корозія повільно зменшується у часі залежно від його вмісту.

Ключові слова


базальтовий туф; хімічне та термічне модифікування; адсорбент; каталітична активність; інгібітор корозії

Повний текст:

PDF

Посилання


1. Голяр Н.Г. Туфи: використання в галузях економіки. – Рівне, 2002. – 30 с.

2. Анализ минерального сырья / Под ред. Ю.Н. Книпович, Ю.В. Морачевского. – Ленинград : Госхимиздат, 1959. – 505 с.

3. Полуэктов Н.С. Методы анализа по фотометрии пламени. – Москва : Химия, 1987. – 307 с.

4. Хавезов И., Малев Д. Атомно-абсорбционный анализ / Под ред. С.З. Яковлевой. – Ленинград : Химия, 1983. – 144 с.

5. Давидович Г.Н., Богданов А.Г. Електронная микроскопия // Химическая энциклопедия. – В 5 т. / глав. ред.: Н. С. Зефиров. – Москва : Большая Российская энциклопедия, 1998. – Т. 5. – С. 870–874.

6. Швець О. М., Волощук А. Г. Вплив термічної обробки на хімічний склад, структуру та адсорбційні властивості базальтового туфу // Вісник Одеського національного університету. Серія : Хімія. – 2004. – Т. 9, Вип. 7. – С. 138–145.

7. А.Є. Петрюк, А.Г. Волощук, Є.П. Пастушенко, М.В. Юрійчук Сорбційні властивості базальтового туфу та можливості його застосування в медицині // Клінічна та експериментальна патологія. – 2010. – Т. ІХ, № 2 (32). – С. 78–82.

8. Волощук А.Г., Цимбалюк В.В., Кобаса І.М. Вплив хіміко-термічного модифікування на фізико-хімічні властивості базальтового туфу // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія : Хімія. – Чернівці: Рута, 2009. – Вип. 453. – С. 63–68.

9. Годимчук А. Ю., Ильин А. П. Исследование сорбционных процессов на природных минералах и их термомодифицированных формах // Химия и технология воды. – 2004. – Т. 26, № 4. – С. 287–298.

10. Цимбалюк В.В., Кобаса І.М. Вплив термічної обробки на сорбційні властивості базальтового туфу // Хімічні проблеми сьогодення: Третя Всеукр. наук. конф. ст-в, асп-в, мол. уч-х, 17–19 берез. 2009 р. : зб. тез допов. – Донецьк : ДонНУ, 2009. – С. 172.

11. Абляев Э.Ш. Редокс-центры природных минеральных сорбентов при активации // Узбекский химический журнал. – 1989. – № 2. – С. 15–18.

12. Ракитская Т. Л., Киосе Т. А., Волкова В. Я. Адсорбция меди (ІІ) природным и кислотно модифицированным базальтовим туфом // Вопросы химии и химической технологии. – 2007. – № 6. – С. 183–186.

13. Волощук А. Г., Цимбалюк В. В., Кобаса І. М. Вплив хіміко-термічного модифікування на фізико-хімічні властивості базальтового туфу // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія : Хімія. – Чернівці: Рута, 2009. – Вип. 453. – С. 63–68.

14. Цимбалюк В.В. Вплив хімічного модифікування на сорбційні властивості базальтового туфу // Хімія, фізика та технологія модифікування поверхні : Всеукр. конф. за участю іноз. вчених, 20–22 трав. 2009 р.: програма та автореферати допов. – Киев, 2009. – С. 103–104.

15. Цимбалюк В.В., Волощук А.Г., Кобаса І.М. Сорбція йонів важких металів на кислотно-модифікованих зразках базальтового туфу // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Хімія. – Чернівці: Рута, 2011. – Вип. 555. – С. 84–88.

16. Р. Петрусь, М. Мальований, Й. Варчол та ін. Технологія очищення стоків з застосуванням природних дисперсних сорбентів // Хімічна промисловість України. – 2003. – № 2. – С. 20–22.

17. Sari A. Tuzen M., Soylak M. Adsorption of Pb (II) and Cr (III) from aqueous solution on Celtek clay. Journal of Hazardous Materials. – 2007. – V. 144 (1–2). – Р. 41–46.

18. Тарасевич Ю.И., Сердобольский Ю.И., Дорошенко В.Е. Очистка воды от анионных красителей при помощи полусинтетического сорбента на основе монтмориллонита и основных солей алюминия // Химия и технология воды. – 2004. – Т. 26, № 3. – С. 299–305.

19. Torres-Perez J., Solache-Rios M., Colin-Cruz A. Sorption and desorption of dye remazol yellow onto a mexican surfactant-modified clinoptilolite-rich tuff and a carbonaceous material from pyrolysis of sewage sludge. Water, Air, and Soil Pollution. – 2008. – V. 187(1–4). – Р. 303–313.

20. Ю.И. Тарасевич, В.В. Брутко, С.В. Бондаренко и др. Адсорбция органических соединений из водных растворов на каолините, модифицированном полиоксихлоридами алюминия // Химия и технология воды. – 2002. – Т. 24, № 6. – С. 505–515.

21. Тимофеева С.С. Состояние и перспективы развития методов очистки сточных вод красительно-отделочных производств // Химия и технология воды. – 1991. – Т. 13, № 6. – С. 560–570.

22. Романов В.В. Методы исследования коррозии металлов. – Москва: Металлургия, 1965. – 280 с.




Copyright (©) 2014 V. V. Tsymbalyuk