Хімія, фізика та технологія поверхні, 2022, 13 (3), 349-357.

Вплив умов карбонізації на пористу структуру вуглецевих матеріалів



DOI: https://doi.org/10.15407/hftp13.03.349

V. M. Vashchynskyi, I. V. Semkiv, A. I. Kashuba, R. V. Petrus’

Анотація


В цій роботі досліджені зміни пористої структури вуглецевого матеріалу при хімічній активації абрикосової кісточки при різних температурах. Основна мета роботи полягала у вивченні особливостей внутрішньої мікро- та мезоструктури поверхні вуглецю, а також встановленні закономірностей у розподілі пор за розмірами залежно від температури карбонізації вихідної сировини рослинного походження та наступної хімічної активації.

Об’єкт дослідження – пористий вуглецевий матеріал, одержаний із сухих фруктових кісточок абрикосу, попередньо подрібнених та очищених від серцевини. Дана сировина карбонізувалась при             300–900 °С з інтервалом 100 °С та піддавалась хімічній активації гідроксидом калію у ваговому відношенні XК , де ХК = m(KOH)/m(C). Таким чином отримано серію зразків С3–С9.

Характеристики пористої структури (питому площу поверхні і загальний об’єм пор) пористого вуглецевого матеріалу було визначено на основі аналізу ізотерм адсорбції/десорбції азоту. Встановлено, що дані матеріали мають каркасну структуру з великою кількістю мікропор. З аналізу літературних даних виявлено, що експериментальні криві належать до ізотерм, які характерні для багатошарової адсорбції в мікро- та мезопорах матеріалів органічного походження. Петля гістерезису, що спостерігається на цих ізотермах, пов’язана із процесами сорбції у вузьких порах. Показано, що карбонізація вихідної сировини та хімічна активація сприяють очищенню каркасної структури, а також існують прийнятні режими термообробки вихідної сировини рослинного походження, які визначають оптимальний розподіл пор за розмірами та мають питому площу поверхні S = (1042–1313) м2/г.

За допомогою скануючої електронної мікроскопії досліджено особливості утворення включень на поверхні вихідних зразків та встановлено їхню природу. Встановлено, що найбільшу загальну площу пор має зразок, карбонізований при 600 °С, а найбільший об’єм пор Vtotal = 0.68 см3/г для зразка С3 пов’язаний із значною кількістю мезопор у пористій структурі. При збільшенні температури карбонізації до 800–900 °С відбувається виродження вузьких мікропор та трансформація вуглецевої матриці, внаслідок чого спостерігається зменшення як загальної площі пор, так і сумарного пористого об’єму.


Ключові слова


пористий вуглецевий матеріал; карбонізація; хімічна активація; питома поверхня; скануюча електронна мікроскопія

Повний текст:

PDF

Посилання


Viswanathan B., Indra Neel P., Varadarajan T. Methods of activation and specific applications of carbon materials. (India: Chennai, 2009).

Conway B.E. Electrochemical supercapacitors. Scientific fundamentals and technological applications. (Kluwer Academic. New York: Plenum Publ., 1999).

Sugimoto W., Iwata H., Yasunaga Y., Murakami Y., Takasu Y. Preparation of ruthenic acid nanosheets and utilization of its interlayer surface for electrochemical energy storage. Angew. Chem. Int. Ed. 2003. 42(34): 4092.  https://doi.org/10.1002/anie.200351691

Rudge A., Davey J., Raistrick I., Gottesfeld S., Ferraris J.P. Conducting Polymers as Active Materials in Electrochemical Capacitors. J. Power Sources. 1994. 47(1-2): 89. https://doi.org/10.1016/0378-7753(94)80053-7

Shpak A.P., Budzulyak I.M., Lisovskyi R.P., Merena R.I., Berkeshchuk M.V. Removal of that modification of nanoporous carbon for molecular storage of electrical energy. (Kyiv: Naukova Dumka, 2006). [in Ukrainian].

Butyrin H.M. Highly porous materials. (Moscow: Khimiia, 1976). [in Russian].

Fridman L.I., Hrebennikov S.F. Theoretical aspects of obtaining and using fibrous adsorbents. Khim. Volokna. 1990. 6: 10. [in Russian].

Budzulyak I.M., Lisovskyi R.P., Merena R.I., Myronyuk I.F., Ostafiychuk B.K., Solovko Ya.T. Modification of the properties of activated carbon used in capacitor engineering. Elektrokhimicheskaya enerhetika. 2005. 6(2): 97. [in Russian].

Vashchynskyi V.M., Boychuk A.M., Vashchynska Ya.B. Structural Properties of Porous Carbon Material Formation Activated with Potassium Hydroxide. Journal of Nano- and Electronic Physics. 2019. 11(3): 03012. https://doi.org/10.21272/jnep.11(3).03012

Hreh S., Sinkh K. Adsorption, specific surface area, porosity. (Moscow: Mir, 1984). [in Russian].

Budzulyak I.M., Vashchynskyi V.M., Rachiy B.I. Adsorption properties of porous carbon materials obtained by chemical activation. Fizychna inzheneriya poverkhni. 2015. 13(1): 84. [in Ukrainian].

Lurie Yu.Yu. Handbook of Analytical Chemistry. (Moscow: Ripol Klassik, 2013). [in Russian].

Tamarkina Yu.V., Kucherenko V.A., Shendrik T.G. Alkaline activation of coals and carbon materials. Khimiya tverdogo topliva. 2014. (4): 38. [in Russian]. https://doi.org/10.3103/S0361521914040119

Karnaukhov A.P. Adsorption. Texture of dispersed and porous materials. (Novosibirsk: Nauka. Sib. predpriyatiye RAN, 1999). [in Russian].

Tamarkina Yu.V., Bovan L.A., Kucherenko V.A. Formation of humic acids during the thermolysis of brown coal with potassium hydroxide. Voprosy khimii i khimicheskoy tekhnologii. 2008. (2): 112. [in Russian].




DOI: https://doi.org/10.15407/hftp13.03.349

Copyright (©) 2022 V. M. Vashchynskyi, I. V. Semkiv, A. I. Kashuba, R. V. Petrus’

Creative Commons License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.